блог, #«…я буду говорити про екологію»
Єрмолаєв Дмитро, голова геокліматичного напрямку в Strategic Group Sofia
ГЛОБАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА НЕБЕЗПЕКА: депресія світових житниць
Кліматична криза розганяє глобальний дефіцит продовольства. Спеціальний посланник США з питань продовольчої безпеки адміністрації Байдена Кері Фаулер нещодавно зробив приголомшливу для широкого загалу заяву (однак відому фахівцям): світу в сьогоднішньому стані не вистачить продовольства до 2050-го року через падіння врожайності, дефіциту наукоємності сільськогосподарських робіт та ін.
Суть. світу необхідно виробляти на 50-60% більше продовольства до 2050 року, щоб прогодувати зростаюче населення. Але прогнозується, що глобально врожайність знизиться на 10% в результаті глобального потепління - тобто за 26 років ми втратимо 10! відсотків. А людство вже розорало понад 30% всього суходолу Землі. Катастрофічна політика вирубки Амазонії - яскравий доказ масштабного дефіциту орних земель та земель під пасовища. Це означає, що екстенсивних шляхів нарощення виробництва та/або переорієнтація профілю с/х діяльності (зменшення) не дасть масштабного ефекту, дуже обмежено за потенціалом. Потепління океану може вдарити зі спини - від зникнення великих промислових запасів риби, до вкрай низької продуктивності аквакультури.
«Ми не зможемо забезпечити таке збільшення виробництва продуктів харчування до середини століття», — сказав Фаулер, назвавши це «екзистенційною кризою»
Багато країн розслабилися щодо майбутніх проблем на тлі величезного зростання продуктивності, яке призвело до масового збільшення виробництва продуктів харчування в минулому столітті. А виявилося, що ми перебуваємо в розпалі глобальної продовольчої кризи. Понад 700! мільйонів людей недоїдали у 2022 році порівняно з 613 мільйонами у 2019 році.
131 з 196 країн світу є чистими імпортерами продовольства - будь-які потрясіння для глобальної системи негайно вплинуть на торгівлю. Війна в Україні так й вплинула.
НАЦІОНАЛЬНІ КОНТЕКСТИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН, ВПЛИВ НА С/Г.
Біо-кліматичний нюанс. Екстремальна спека може напружити багато рослин, включаючи звичайні культури, змушуючи їх переходити в стан спокою або насіння, затримуючи ріст і порушуючи розвиток пилку (і, отже, плодів). Екстремальна спека, яка раніше траплялася кожні 100 років, раніше була дійсно рідкісною, незвичайною катастрофою, тепер це те, що буде відбуватися кожні шість років - науковий факт для Сполучених Штатів так точно. Коли температура стає занадто високою (вище 27,8 C), пшениця фотосинтезує повільніше, а коли вона стає дуже гарячою (вище 32,8 C), ферменти в рослині можуть почати руйнуватися. У дослідженні, опублікованому в журналі Nature's climate and atmospheric science в червні цього року, дослідники виявили, що екстремальна спека в даний час з більшою ймовірністю вплине на врожайність культур в США (прим.: як й в Китаї), ніж припускають історичні прецеденти.
Cпека змінює виробництво продуктів харчування в США, 2023
Вересень 2023-го: фермери на Середньому Заході (американська житниця aka breadbasket) готуються до того, що температура досягне 46C, оскільки тепловий купол захопив весь регіон. Стикаючись із потужними крайнощами, зливи й неймовірна довга спека, фермери Середнього Заходу стурбовані тим, що така погода (а насправді новий в зародку клімат) випалить і без того важкі врожаї.
За словами вчених NASA, липень став найспекотнішим місяцем, коли-небудь зареєстрованим. Біля узбережжя Флориди температура поверхневого океану злетіла понад 38С. В Арізоні жителі Фенікса спітніли рекордні 31 день поспіль вище 43С.
Техаскі фермери повідомили про менші врожаї, оскільки їхнім кукурудзяним та бавовняним культурам важко триматися при таких високих літніх температурах. Навіть під водою, біля берегів Лонг-Айленда, фермери водоростей (одна з надій альтернативного фермерства) зафіксували ще один рік скорочення врожайності.
Пошук рішень.
Деякі експериментальні ініціативи в США спрямовані на розробку культур з термостійкими генами або вирощування рослин, які традиційно не вживалися в їжу так плідно. Наприклад, у Центрі теплової стійкості пшениці та рису дослідники вивчають гени, які допомагають рису переносити тепловий стрес. Тим часом у мережі експериментальних ферм виробники з усієї країни розводять нові культури та тестують асортимент певних рослин, щоб побачити, що може найкраще рости в мінливому кліматі.
Китай. Обмеженість орних земель, імпортозалежність та виклики інтенсифікації, 2023.
1,9 млн га (19 000 км2) або 8% пшеничних земель у Китаї постраждали від тривалої хвилі дощів, а «сільськогосподарські проблеми» триватимуть протягом решти року. Такі втрати Китая будуть тільки посилюватись із року в рік через зміну клімату - науковий факт.
З якими проблемами стикається китайське сільське господарство в умовах зміни клімату?
У 2022 році Китай постраждав від найсильнішої спеки та посухи за шість десятиліть. Влада заявила, що сільськогосподарський сектор стикається зі «зростаючими ризиками» в результаті екстремальних погодних умов і зміни умов посіву, викликаних зміною клімату.
Цього літа сильна посуха продовжувала впливати на Китай у червні та липні, тоді як потік повеней, викликаних тайфунами, пішов у серпні. Сильні дощі знищили посіви кукурудзи та рису на півночі Китаю, тоді як у центральній китайській провінції Хенань лише за червень було втрачено понад 20! млн тонн пшениці (доречі, для прикладу, - це об’єм майже усього українського експорту пшениці за 2021-й рік).
Хоча міністерство сільського господарства наполягає на тому, що країна пережила «літній урожай», літнє виробництво зерна скоротилося на 2,55 млрд джинів (1,53 млн тонн) з минулорічних 147 млн тонн.
Остання доповідь МГЕЗК має «високу впевненість» у тому, що в глобальному масштабі «крайнощі, пов'язані з кліматом, вплинули на продуктивність усіх сільськогосподарських та рибних секторів з негативними наслідками для продовольчої безпеки та засобів до існування». Китай не є винятком. Ймовірність частих ектремальних короткочасних температур та явищ ставить продовольчу систему Китаю у велику вразливість.
Дослідження, опубліковане на початку цього року в Nature, показало, що екстремальні опади пригнічували врожайність китайського рису приблизно на 8% за останні два десятиліття. Врожайність рису в Китаї, ймовірно, знизиться на 5-25% після 2060-х років.
Свинина в Китаї «дуже залежна» від соєвих бобів, на частку яких припадає до 90% корму свині. Основні країни імпорту: Бразилія та США (40+ млрд долл на рік). Ураження врожаїв внаслідок теплових хвиль та куполів в цих Америках прямо загрожує всьому свинарству Китая. Трохи допомогає лише консервативний прогноз депопуляції -120 млн до 2050-го. Зараз же китайське населення потребує щодня: 700 000 тонн зерна, 98 000 тонн харчової олії, 1,92 млн тонн овочів і 230 000 тонн м'яса
Американська сторона виносить на публіку оновлену постановку задачі: країнам необхідно збільшити свої інвестиції в сільськогосподарські дослідження, в тому числі в довгострокові проекти! Із цього логічно виходить необхідність проактивної ролі національної держави. Скоріш за все, скоро ми побачимо дії по формуванню певного глобального інституту наднаціональної синхронізації дій в с/г сфері, спроба точно буде (про це не йде мова прямо, але це виходить з логіки спецпосланника). P.S. Україна має вже сьогодні продумати своє структурне позиціонування в цій глобальній схемі. Із чого ця домашня робота має складатися?
Діамант глобальної Breadbasket (житниця):
Робота категорично потребує початкової інвестиції в сільськогосподарські НДДКР «в полі», та у «геоклімачний» напрямок наукових досліджень як всевизначаючої «бази» для державно-корпоративного управління та планування (також це є musthave для обгрунтування нової «продовольчої геоекономіки» у зовнішній дипломатії). Зміна клімату поза «глобусом - Україна» відкриває нові можливості - злочином буде її віддати іншим.
Єрмолаєв Дмитро, голова геокліматичного напрямку в Strategic Group Sofia
ГЛОБАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА НЕБЕЗПЕКА: депресія світових житниць
Кліматична криза розганяє глобальний дефіцит продовольства. Спеціальний посланник США з питань продовольчої безпеки адміністрації Байдена Кері Фаулер нещодавно зробив приголомшливу для широкого загалу заяву (однак відому фахівцям): світу в сьогоднішньому стані не вистачить продовольства до 2050-го року через падіння врожайності, дефіциту наукоємності сільськогосподарських робіт та ін.
Суть. світу необхідно виробляти на 50-60% більше продовольства до 2050 року, щоб прогодувати зростаюче населення. Але прогнозується, що глобально врожайність знизиться на 10% в результаті глобального потепління - тобто за 26 років ми втратимо 10! відсотків. А людство вже розорало понад 30% всього суходолу Землі. Катастрофічна політика вирубки Амазонії - яскравий доказ масштабного дефіциту орних земель та земель під пасовища. Це означає, що екстенсивних шляхів нарощення виробництва та/або переорієнтація профілю с/х діяльності (зменшення) не дасть масштабного ефекту, дуже обмежено за потенціалом. Потепління океану може вдарити зі спини - від зникнення великих промислових запасів риби, до вкрай низької продуктивності аквакультури.
«Ми не зможемо забезпечити таке збільшення виробництва продуктів харчування до середини століття», — сказав Фаулер, назвавши це «екзистенційною кризою»
Багато країн розслабилися щодо майбутніх проблем на тлі величезного зростання продуктивності, яке призвело до масового збільшення виробництва продуктів харчування в минулому столітті. А виявилося, що ми перебуваємо в розпалі глобальної продовольчої кризи. Понад 700! мільйонів людей недоїдали у 2022 році порівняно з 613 мільйонами у 2019 році.
131 з 196 країн світу є чистими імпортерами продовольства - будь-які потрясіння для глобальної системи негайно вплинуть на торгівлю. Війна в Україні так й вплинула.
НАЦІОНАЛЬНІ КОНТЕКСТИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН, ВПЛИВ НА С/Г.
Біо-кліматичний нюанс. Екстремальна спека може напружити багато рослин, включаючи звичайні культури, змушуючи їх переходити в стан спокою або насіння, затримуючи ріст і порушуючи розвиток пилку (і, отже, плодів). Екстремальна спека, яка раніше траплялася кожні 100 років, раніше була дійсно рідкісною, незвичайною катастрофою, тепер це те, що буде відбуватися кожні шість років - науковий факт для Сполучених Штатів так точно. Коли температура стає занадто високою (вище 27,8 C), пшениця фотосинтезує повільніше, а коли вона стає дуже гарячою (вище 32,8 C), ферменти в рослині можуть почати руйнуватися. У дослідженні, опублікованому в журналі Nature's climate and atmospheric science в червні цього року, дослідники виявили, що екстремальна спека в даний час з більшою ймовірністю вплине на врожайність культур в США (прим.: як й в Китаї), ніж припускають історичні прецеденти.
Cпека змінює виробництво продуктів харчування в США, 2023
Вересень 2023-го: фермери на Середньому Заході (американська житниця aka breadbasket) готуються до того, що температура досягне 46C, оскільки тепловий купол захопив весь регіон. Стикаючись із потужними крайнощами, зливи й неймовірна довга спека, фермери Середнього Заходу стурбовані тим, що така погода (а насправді новий в зародку клімат) випалить і без того важкі врожаї.
За словами вчених NASA, липень став найспекотнішим місяцем, коли-небудь зареєстрованим. Біля узбережжя Флориди температура поверхневого океану злетіла понад 38С. В Арізоні жителі Фенікса спітніли рекордні 31 день поспіль вище 43С.
Техаскі фермери повідомили про менші врожаї, оскільки їхнім кукурудзяним та бавовняним культурам важко триматися при таких високих літніх температурах. Навіть під водою, біля берегів Лонг-Айленда, фермери водоростей (одна з надій альтернативного фермерства) зафіксували ще один рік скорочення врожайності.
Пошук рішень.
Деякі експериментальні ініціативи в США спрямовані на розробку культур з термостійкими генами або вирощування рослин, які традиційно не вживалися в їжу так плідно. Наприклад, у Центрі теплової стійкості пшениці та рису дослідники вивчають гени, які допомагають рису переносити тепловий стрес. Тим часом у мережі експериментальних ферм виробники з усієї країни розводять нові культури та тестують асортимент певних рослин, щоб побачити, що може найкраще рости в мінливому кліматі.
Китай. Обмеженість орних земель, імпортозалежність та виклики інтенсифікації, 2023.
1,9 млн га (19 000 км2) або 8% пшеничних земель у Китаї постраждали від тривалої хвилі дощів, а «сільськогосподарські проблеми» триватимуть протягом решти року. Такі втрати Китая будуть тільки посилюватись із року в рік через зміну клімату - науковий факт.
З якими проблемами стикається китайське сільське господарство в умовах зміни клімату?
У 2022 році Китай постраждав від найсильнішої спеки та посухи за шість десятиліть. Влада заявила, що сільськогосподарський сектор стикається зі «зростаючими ризиками» в результаті екстремальних погодних умов і зміни умов посіву, викликаних зміною клімату.
Цього літа сильна посуха продовжувала впливати на Китай у червні та липні, тоді як потік повеней, викликаних тайфунами, пішов у серпні. Сильні дощі знищили посіви кукурудзи та рису на півночі Китаю, тоді як у центральній китайській провінції Хенань лише за червень було втрачено понад 20! млн тонн пшениці (доречі, для прикладу, - це об’єм майже усього українського експорту пшениці за 2021-й рік).
Хоча міністерство сільського господарства наполягає на тому, що країна пережила «літній урожай», літнє виробництво зерна скоротилося на 2,55 млрд джинів (1,53 млн тонн) з минулорічних 147 млн тонн.
Остання доповідь МГЕЗК має «високу впевненість» у тому, що в глобальному масштабі «крайнощі, пов'язані з кліматом, вплинули на продуктивність усіх сільськогосподарських та рибних секторів з негативними наслідками для продовольчої безпеки та засобів до існування». Китай не є винятком. Ймовірність частих ектремальних короткочасних температур та явищ ставить продовольчу систему Китаю у велику вразливість.
Дослідження, опубліковане на початку цього року в Nature, показало, що екстремальні опади пригнічували врожайність китайського рису приблизно на 8% за останні два десятиліття. Врожайність рису в Китаї, ймовірно, знизиться на 5-25% після 2060-х років.
Свинина в Китаї «дуже залежна» від соєвих бобів, на частку яких припадає до 90% корму свині. Основні країни імпорту: Бразилія та США (40+ млрд долл на рік). Ураження врожаїв внаслідок теплових хвиль та куполів в цих Америках прямо загрожує всьому свинарству Китая. Трохи допомогає лише консервативний прогноз депопуляції -120 млн до 2050-го. Зараз же китайське населення потребує щодня: 700 000 тонн зерна, 98 000 тонн харчової олії, 1,92 млн тонн овочів і 230 000 тонн м'яса
Американська сторона виносить на публіку оновлену постановку задачі: країнам необхідно збільшити свої інвестиції в сільськогосподарські дослідження, в тому числі в довгострокові проекти! Із цього логічно виходить необхідність проактивної ролі національної держави. Скоріш за все, скоро ми побачимо дії по формуванню певного глобального інституту наднаціональної синхронізації дій в с/г сфері, спроба точно буде (про це не йде мова прямо, але це виходить з логіки спецпосланника). P.S. Україна має вже сьогодні продумати своє структурне позиціонування в цій глобальній схемі. Із чого ця домашня робота має складатися?
Діамант глобальної Breadbasket (житниця):
- Спочатку. Докапіталізувати свій геокліматичний потенціал із просторовим адаптованим переплануванням всієї водної системи України (див. в доповіді від Strategic Group Sofia «Боротьба за геокліматичну гавань Європи: Україна», 2023);
- В процесі. Зробити переоцінку та спрогнозувати таймлайн поступової заміни профілю культур з урахуванням кліматичних змін позонально; Продовольство стає «новою нафтою», що вимагає позбутися прямого вирощування т.н. енергетичних культур та ін. коньюктурних «грошових» посівів. Сировина має стовідсотково перетворюватися на перероблений продовольчий товар - це довгострокова державна політика.
- На основі. Сформувати прямі міждержавні довгострокові (із високим глобальним рейтингом надійності завдяки якісному та убезпеченому натурекономічному нац. ресурсу задіяних територій) контракти постачання. Даний пункт може/має йти першим як база початкових інвестицій пункту 1.
Робота категорично потребує початкової інвестиції в сільськогосподарські НДДКР «в полі», та у «геоклімачний» напрямок наукових досліджень як всевизначаючої «бази» для державно-корпоративного управління та планування (також це є musthave для обгрунтування нової «продовольчої геоекономіки» у зовнішній дипломатії). Зміна клімату поза «глобусом - Україна» відкриває нові можливості - злочином буде її віддати іншим.
