© 2019 Strategic Group.Media
ЯК РЕВОЛЮЦІЯ AI-АГЕНТІВ ВПЛИНЕ НА IT-СЕКТОР УКРАЇНИ/ ПРОГНОЗИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ (моделювання найгіршого сценарію).
Український IT сектор та суміжні бізнеси вже за 5 років можуть втратити до 400 тис. робочих місць
Згідно з дослідженням від Глобального інституту McKinsey, до 2030-го через AI автоматизацію під 800 мільйонів робочих місць можуть стати заміщеними. А ще 375-ти мільйонам прийдеться серйозно перекваліфікуватися.
Відсутність в української влади здібностей до менеджменту довгострокових промислових політик звично компенсується стандартною відсилкою до якихось саможивріючих «провідних секторів», а конкретніше - IT. Бурний розвиток цього молодого сектору у фантазіях наших какістократів має умістити всю пропозицію молодої робочої сили, а експорт перекрити втрати від скорочення продуктивності староіндустріального комплексу (ми беремо за скобки тему рідкоземельних мінералів, бо уряд це профанує, а як треба - написано тут).
Так от, у мене погана новина для Вас - IT сектор України дуже скоро постраждає від прокляття AI і магія східноєвропейських доступних айтішників за 50% з/п зійде нанівець. Глобалізаційні платформенні колісцята прийшли у рух й «національні цифрові переваги» скоро переїде інноваційний каток штучного інтелекту. Постраждаємо не лише ми одні - а всі. Тому й не треба забувати справу телефоністок/ліфтерів, та наївно монопрофілювати «проривні сектори економіки» України. Після війни IT - буде останнім із них. Back to the roots - або назад у offline. Це не навчальна тривога.
За появою перших AI-асистентів (умовно кажучи ChatGPT чи Copilot), які перетворилися на квазі-пошукові системи 10в1, логічним було народження наступного рівня автоматизації рутинних та механічних завдань - AI-агентів. Того, хто зможе замінити робочі завдання, виконувані людиною, без залучення в процес потреби в людській уяві та креативності.
AI-агент створюється на засадах автономного цифрового співробітника: ти даєш йому задачу — і він сам вирішує, яким чином її найкраще виконати (тобто автономно комбінує безліч процесів й фіналізує у результат за запитом оператора). Такий агент може сам оновити базу даних, написати код, протестувати його, виправити баги, скласти звіт — і все це без втручання людини (див. Replit: може зробити вам додаток/програму/сайт за два дні, зусиллями однієї людини за 20 долл/місяць підписки). Це як мати середнього по рівню працівника, який знає купу інструментів і не задає зайвих питань, але робить свою роботу як треба….за копійки.
Соціально-економічні та політико-економічні наслідки впровадження AI-агентів для IT-сектору України
Поточна роль IT-сектору в економіці України:
• Частка у ВВП: 3,4–5%
• Частка в експорті послуг: 37,4% (11,5% загального експорту)
• Податкові прямі надходження: понад $1 млрд у 2024 році
• Кількість IT-фахівців: ~300 000
• Кожне місце в IT генерує ще 2,7 робочих місця в суміжних галузях
Сценарій «найгіршого розвитку подій» (активне впровадження AI-агентів у робочі процеси + очікувана глобальна рецесія та повальна оптимізація сектору):
Історичні аналогії, що спадають на думку: зникнення професій ліфтерів, телефоністок, стенографісток через автоматизацію.
Так от, у мене погана новина для Вас - IT сектор України дуже скоро постраждає від прокляття AI і магія східноєвропейських доступних айтішників за 50% з/п зійде нанівець. Глобалізаційні платформенні колісцята прийшли у рух й «національні цифрові переваги» скоро переїде інноваційний каток штучного інтелекту. Постраждаємо не лише ми одні - а всі. Тому й не треба забувати справу телефоністок/ліфтерів, та наївно монопрофілювати «проривні сектори економіки» України. Після війни IT - буде останнім із них. Back to the roots - або назад у offline. Це не навчальна тривога.
За появою перших AI-асистентів (умовно кажучи ChatGPT чи Copilot), які перетворилися на квазі-пошукові системи 10в1, логічним було народження наступного рівня автоматизації рутинних та механічних завдань - AI-агентів. Того, хто зможе замінити робочі завдання, виконувані людиною, без залучення в процес потреби в людській уяві та креативності.
AI-агент створюється на засадах автономного цифрового співробітника: ти даєш йому задачу — і він сам вирішує, яким чином її найкраще виконати (тобто автономно комбінує безліч процесів й фіналізує у результат за запитом оператора). Такий агент може сам оновити базу даних, написати код, протестувати його, виправити баги, скласти звіт — і все це без втручання людини (див. Replit: може зробити вам додаток/програму/сайт за два дні, зусиллями однієї людини за 20 долл/місяць підписки). Це як мати середнього по рівню працівника, який знає купу інструментів і не задає зайвих питань, але робить свою роботу як треба….за копійки.
Соціально-економічні та політико-економічні наслідки впровадження AI-агентів для IT-сектору України
Поточна роль IT-сектору в економіці України:
• Частка у ВВП: 3,4–5%
• Частка в експорті послуг: 37,4% (11,5% загального експорту)
• Податкові прямі надходження: понад $1 млрд у 2024 році
• Кількість IT-фахівців: ~300 000
• Кожне місце в IT генерує ще 2,7 робочих місця в суміжних галузях
Сценарій «найгіршого розвитку подій» (активне впровадження AI-агентів у робочі процеси + очікувана глобальна рецесія та повальна оптимізація сектору):
- До 2030 року автоматизація може усунути до 150–200 тис. робочих місць (50–65% галузі);
- Найвразливіші ролі: QA (контроль якості) (до 70%), Support (до 80%), Молодші розробники (до 40%);
- Потенційне зниження зарплат на 40–60%: $1,000–$1,500 замість $2,500–$3,000
- Зниження бюджетних надходжень до $3–3,5 млрд (сукупна податкова база «доходи/споживання»)
- Скорочення внутрішнього споживання: –$4–6 млрд/рік. Гроші перестають циркулювати в українській економіці: менше витрат на житло, їжу, транспорт, освіту, медицину, розваги; зниження доходів у суміжних галузях (нерухомість, роздріб, послуги); скорочення ПДВ і непрямих податкових надходжень. Під загрозою: сфери нерухомості, освіти, послуг, ритейлу;
- Знецінення статусу IT-спеціаліста. Втрата економічного оптимізму у молоді. Масова потреба у перекваліфікації
Історичні аналогії, що спадають на думку: зникнення професій ліфтерів, телефоністок, стенографісток через автоматизацію.
“УБЕРИЗАЦІЯ” IT-СЕКТОРУ.
ІТ-фахівці втрачатимуть постійні робочі місця і змушені будуть працювати як фрилансери або через платформи на кшталт Upwork, Fiverr, Toptal — “по виклику”, з непередбачуваним обсягом завдань і оплатою “по завданню”, а не за місяць.
Як Uber водіям не гарантує фіксованої зарплати чи пільг — так само IT-фахівці отримуватимуть фрагментарні доходи без захисту, перебуваючи на вічному фрілансі в якості «Оператора AI-агента».
Стрімка депрофесіоналізація. Завдяки AI, багато базових завдань (frontend, QA, support, проста розробка, переклади, наповнення контенту та ін.) автоматизуються. Рівень входу в професію знизиться — ринок перенасичується дешевими фахівцями, ціна години роботи впаде. Як наслідок: втрата сенсу у високій кваліфікації для виконання більшості завдань, за високі «посади» зможуть посперечатися із нижчої, але суттєво чисельнішої когорти. Відбудеться заміна “інженера” на “виконавця шаблонів”.
Централізація і платформізація.Невелика кількість глобальних AI/Cloud платформ (OpenAI, Google, Amazon, Meta, Anthropic та ін.) контролюватиме більшість попиту. Українські компанії не конкуруватимуть за клієнта напряму, а лише підключатимуться як “підрядники”, втрачаючи додану вартість. В цьому й зосереджена логіка наступного рівня платформізації цифрових послуг: монополізувати всі інструменти «створення» й «замовлення», а залишити лише запит/попит на операторські роботи по контролю за якістю виконання робіт та програмування дій AI-агента.
Це перехід не просто до нового формату роботи, а до втрати статусу класичного ІТ як драйвера економіки.
Як Uber водіям не гарантує фіксованої зарплати чи пільг — так само IT-фахівці отримуватимуть фрагментарні доходи без захисту, перебуваючи на вічному фрілансі в якості «Оператора AI-агента».
Стрімка депрофесіоналізація. Завдяки AI, багато базових завдань (frontend, QA, support, проста розробка, переклади, наповнення контенту та ін.) автоматизуються. Рівень входу в професію знизиться — ринок перенасичується дешевими фахівцями, ціна години роботи впаде. Як наслідок: втрата сенсу у високій кваліфікації для виконання більшості завдань, за високі «посади» зможуть посперечатися із нижчої, але суттєво чисельнішої когорти. Відбудеться заміна “інженера” на “виконавця шаблонів”.
Централізація і платформізація.Невелика кількість глобальних AI/Cloud платформ (OpenAI, Google, Amazon, Meta, Anthropic та ін.) контролюватиме більшість попиту. Українські компанії не конкуруватимуть за клієнта напряму, а лише підключатимуться як “підрядники”, втрачаючи додану вартість. В цьому й зосереджена логіка наступного рівня платформізації цифрових послуг: монополізувати всі інструменти «створення» й «замовлення», а залишити лише запит/попит на операторські роботи по контролю за якістю виконання робіт та програмування дій AI-агента.
Це перехід не просто до нового формату роботи, а до втрати статусу класичного ІТ як драйвера економіки.
«ONE MORE THING…»
Оцінка втрат серед суміжних професій за worst-case сценарію.
Загальна кількість зайнятих у супутніх до ІТ сферах:
~800+тис. осіб (офіси, HR, адмінперсонал, сервіс, аутсорсинг, підтримка і т.д.)
Втрати у разі реалізації найгіршого сценарію (2025–2028):
1. Офісна інфраструктура та її обслуговування (адміністратори, офіс-менеджери, охорона, прибирання, тощо): очікуване скорочення: 60–80%; втрати: ~60 000 – 80 000 робочих місць
2. HR, рекрутинг, бухгалтерія, легальний супровід (AI автоматизує документообіг, первинний рекрутинг - компанія IBM нещодавно звільнила декілька тисяч своїх HR працівників й замінила їх на AI): очікуване скорочення: 50–70%; втрати: ~40 000 – 55 000 робочих місць
3. IT-сервіс, підтримка, help desk, внутрішній аутсорсинг: очікуване скорочення: 40–60%; втрати: ~30 000 – 45 000 робочих місць
4. Навчальні, акселераційні, консультаційні проєкти (AI знижує потребу в класичному навчанні: курси, освітні ІТ-компанії): очікуване скорочення: 60–80%; втрати: ~25 000 – 35 000 робочих місць
Загальний прогноз втрат:
Орієнтовно 160 000 – 215 000 осіб втратять роботу у суміжних до ІТ сфер областях протягом 4 років від активного впровадження AI-агентів в галузі. А разом сумарно до 400–450 тис. робочих місць втратить Україна через AI-агентську революцію.
Загальна кількість зайнятих у супутніх до ІТ сферах:
~800+тис. осіб (офіси, HR, адмінперсонал, сервіс, аутсорсинг, підтримка і т.д.)
Втрати у разі реалізації найгіршого сценарію (2025–2028):
1. Офісна інфраструктура та її обслуговування (адміністратори, офіс-менеджери, охорона, прибирання, тощо): очікуване скорочення: 60–80%; втрати: ~60 000 – 80 000 робочих місць
2. HR, рекрутинг, бухгалтерія, легальний супровід (AI автоматизує документообіг, первинний рекрутинг - компанія IBM нещодавно звільнила декілька тисяч своїх HR працівників й замінила їх на AI): очікуване скорочення: 50–70%; втрати: ~40 000 – 55 000 робочих місць
3. IT-сервіс, підтримка, help desk, внутрішній аутсорсинг: очікуване скорочення: 40–60%; втрати: ~30 000 – 45 000 робочих місць
4. Навчальні, акселераційні, консультаційні проєкти (AI знижує потребу в класичному навчанні: курси, освітні ІТ-компанії): очікуване скорочення: 60–80%; втрати: ~25 000 – 35 000 робочих місць
Загальний прогноз втрат:
Орієнтовно 160 000 – 215 000 осіб втратять роботу у суміжних до ІТ сфер областях протягом 4 років від активного впровадження AI-агентів в галузі. А разом сумарно до 400–450 тис. робочих місць втратить Україна через AI-агентську революцію.
«НАЗАД В ОФФЛАЙН» ПОЛІТИКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
Необхідно забезпечити плавний перехід до нової економічної структури з мінімізацією соціальних втрат, створивши масові сектори працевлаштування, орієнтовані на майбутнє, що поглинуть молодь випадаючу з IT та суміжних сфер.
Приклад секторів (частина), які найбільш придатні для масового працевлаштування та довгострокового зростання для «білих комірців», якщо їх системно розвивати в контексті післявоєнної України та глобальної AI-трансформації. Напрямки можуть прямо узгоджуватися із кадровими запитами на забезпечення «Геокліматичної політики України» (як частини нової національної промислової політики):
Пріоритетні сектори для державних та приватних інвестицій:
1) Відновлювана енергетика та локалізоване виробництво компонентів + енергоефективність
Потенціал: створення до 50 тис. нових робочих місць до 2030 року.
Перекваліфікація на аналітиків даних для енергетичних систем, дизайнерів енергетичних рішень, координаторів проєктів впровадження ВДЕ, інженерів енергосистем, систем моніторингу та прогнозування споживання.
2) Агропереробка, біотехнології та експортна харчова промисловість. Спеціалізований експортний «софт», промислові платформи управління кластеру.
Потенціал: до 40 тис. робочих місць у регіонах.
Перекваліфікація на спеціалістів із інтеграції даних, прогнозування врожайності, агродронового сектору, спеціалістів з GIS та обробки супутникових даних та ін, інтегрованого промислового управління «з поля до виделки» .
3) Логістика нового покоління (автоматизація + залізниця + річковий транспорт+управління Об’єднаною Водною системою України).
Потенціал: до 60 тис. робочих місць із різним рівнем кваліфікації. Створення та обслуговування систем інтегрованого управління комплексної «зеленої інфраструктури»: регіональний водний баланс, контроль та планування локальних кліматів в реальному часі та ін.
AI-трансформація не повинна перетворитися на соціальну катастрофу. Вона може стати шансом для нової економіки в Україні, якщо фокус зміститься з підтримки лише знаних високотехнологічних експортних секторів на створення масових та стійких джерел працевлаштування з інфраструктурною та екологічною орієнтацією, де AI стане помічником, а не прямим конкурентом.
Приклад секторів (частина), які найбільш придатні для масового працевлаштування та довгострокового зростання для «білих комірців», якщо їх системно розвивати в контексті післявоєнної України та глобальної AI-трансформації. Напрямки можуть прямо узгоджуватися із кадровими запитами на забезпечення «Геокліматичної політики України» (як частини нової національної промислової політики):
Пріоритетні сектори для державних та приватних інвестицій:
1) Відновлювана енергетика та локалізоване виробництво компонентів + енергоефективність
Потенціал: створення до 50 тис. нових робочих місць до 2030 року.
Перекваліфікація на аналітиків даних для енергетичних систем, дизайнерів енергетичних рішень, координаторів проєктів впровадження ВДЕ, інженерів енергосистем, систем моніторингу та прогнозування споживання.
2) Агропереробка, біотехнології та експортна харчова промисловість. Спеціалізований експортний «софт», промислові платформи управління кластеру.
Потенціал: до 40 тис. робочих місць у регіонах.
Перекваліфікація на спеціалістів із інтеграції даних, прогнозування врожайності, агродронового сектору, спеціалістів з GIS та обробки супутникових даних та ін, інтегрованого промислового управління «з поля до виделки» .
3) Логістика нового покоління (автоматизація + залізниця + річковий транспорт+управління Об’єднаною Водною системою України).
Потенціал: до 60 тис. робочих місць із різним рівнем кваліфікації. Створення та обслуговування систем інтегрованого управління комплексної «зеленої інфраструктури»: регіональний водний баланс, контроль та планування локальних кліматів в реальному часі та ін.
AI-трансформація не повинна перетворитися на соціальну катастрофу. Вона може стати шансом для нової економіки в Україні, якщо фокус зміститься з підтримки лише знаних високотехнологічних експортних секторів на створення масових та стійких джерел працевлаштування з інфраструктурною та екологічною орієнтацією, де AI стане помічником, а не прямим конкурентом.
~
