Нова боротьба за центр накопичення капіталу

Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу
Дональд Трамп и Европа
Сегодня отношения Европы с Америкой, а если быть более точным отношения президента США Дональда Трампа с руководством Европейского Союза воспринимаются как "мыльная опера", где вспышки гнева очень скоро сменяются объяснениями в любви, а угрозы развода жаркими объятиями. С одной стороны, он записал в свои враги половину мира. На вопрос корреспондента "кого вы считаете главнейшим глобальным врагом на сегодняшний день", Трамп ответил: "Мне кажется у нас много врагов. Я думаю, что с точки зрения как ЕС поступает с нами в торговле, он является нашим врагом. Я не говорю о Европейском Союзе в целом, но они наши враги. Россия по некоторым параметрам враг. Китай враг экономически, он определённо является врагом. Но это не означает, что они плохие. Это ничего не означает. Это означает, что они соперники" (Виталий Журкин/Михаил Носов)
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу
Глобализация в xxi в.: инволюция или новые перспективы?
Целый ряд крупных геополитических событий последних лет (возросший экономический авторитет Китая, военно-политическое усиление России, экономический подъем государств-цивилизаций Индии и Бразилии, а также Brexit и ряд инцидентов подобного рода) заставляет по-новому взглянуть на феномен глобализации. Спектр мнений колеблется от радикального утверждения об инверсии глобализации до умеренной позиции, предлагающей ряд вариативных изменений, не подвергающих сомнению ее суть как объединяющего общечеловеческого движения. Высказывания первого рода представляют современное состояние дел началом процесса деглобализации. Представители второй точки зрения концентрируются на выработке проектов глобального развития, корректирующих доминирующую до сего времени концепцию нового мирового порядка, возглавляемого США. (Спиридонова В. И.)
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу
ПРИВАТИЗАЦИЯ БУДУЩЕГО (Переход от индустриальной эпохи к нелинейной новизне драматизирует, приватизирует и мультиплицирует историю)
Цивилизация переживает кризис перехода (riteofpassage), испытывая социокультурный шок, который стимулируется двумя факторами, следствиями tourdeforce цивилизации: реальностью глобального массового общества, получившего доступ к достижениям современности, а также революцией элит как класса и как личностей.И еще – футуристическим порывом самореализации, питающим очередные, забрезжившие на горизонте утопии. Рынок версий будущего, конструкторские бюро его проектов предлагают сюжеты, сценарии, маршруты, оперируя фактами, расчетами и предположениями, однако содержание перманентно обновляемого транзита шире мозаики текущих представлений. (А.Неклесса)
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу
Запад и альтернативные стратегии модернизации
Вопрос о выработке альтернативных западным стратегий модернизации обсуждается специалистами в контексте проблемы вестернизации – доминирующей евроатлантической исторической формы глобализации, к середине прошлого века окончательно разделившей человечество на страны первого, второго и третьего мира. Означает ли это, что будущее человечества связано с неизбежной вестернизацией стран мировой периферии и полупериферии? Каковы их шансы «на равных» вписаться, если можно так выразиться, в евроатлантический глобальный контекст и многие ли из них в обозримом будущем останутся на политической карте мира? И удастся ли тем, кто останется, выработать собственные – национальные – формы стратегий развития и какие именно? (Ю.Гранин)
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу
Аналіз китайського наративу світового порядку та зовнішньої політики: чи є Китай ревізіоністською або реформаторською державою?
Після того, як Президент Сі Цзиньпін прийшов до влади, китайська позиція на глобальній арені змінилася від непомітної до активної та цілеспрямованої. Зміну підходу Китаю до власної зовнішньої політики варто розуміти в контексті зростання його потужності як держави, а також у контексті послаблення глобального лідерства США за часів Президента Дональда Трампа. Враховуючи зазначені структурні зміни у системі міжнародних відносин, можна очікувати, що роль Китаю у світовій політиці зростатиме. За таких умов виникають наступні питання: Як Китай сприймає зовнішній світ? Чи є Китай реформаторською або ревізіоністською силою? Дана робота присвячена пошуку відповідей на ці запитання. (Ка-Хо Вонг)
Читати ще
Підтема
Боротьба за близькосхідне лідерство
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу/Боротьба за близькосхідне лідерство
«Стамбульський квартет» по Сирії
27 жовтня лідери Туреччини, Німеччини, Франції та Росії, провели тригодинну зустріч у Стамбулі за участю спецпосланця ООН Стаффана де Містури для обговорення шляхів активізації мирного врегулювання сирійської кризи. Саміт відбувався у палаці «Вахдеттін», що належав колись останньому султану Османської імперії Мехмеду VI Вахідеддіну. Стамбульський саміт відбувся з ініціативи президента Туреччини Р. Ердогана, який таким чином намагався заручитися підтримкою двох основних членів ЄС в рамках своєї стратегії по Ідлібу. За словами, Р. Ердогана, «стамбульський» формат переговорів щодо Сирії не підміняє «астанинський» переговорний процес за участю Росії, Ірану і Туреччини в якості гарантів врегулювання в Сирії, а лише доповнює його. (О. Волович)
Тема: Нова боротьба за центр накопичення капіталу/Боротьба за близькосхідне лідерство
Мусульмане без центра и Умма как сеть
Очевидно, что мировая система, загнавшая мусульман в рамки национальных государств и международно-правового порядка, основой которого они являются, рассматривает как угрозу любые попытки выхода мусульман за эти флажки. В тех случаях, когда эти попытки предпринимаются путем радикального отрицания этой системы, как произошло с ИГ, они влекут за собой полный военный разгром подобного проекта. Там же, где исламские силы пытаются реализовывать интернациональные проекты, формально оставаясь в рамках национально-государственной и международно-правовой систем, другие их участники сообща и планомерно вынуждают их свернуть свою интернациональную активность и придерживаться установленных «правил игры». (ХАРУН АР-РУСИ (ВАДИМ СИДОРОВ))
Читати ще
Рекомендація читати першими:
Логіка розуміння Мета-теми:
Світ переживає чергову трансформаційну хвилю, яка змінює всю світо-систему. Йдеться про хвилеподібні цикли розвитку капіталізму

Так званий «американський цикл/сторіччя» йде в минуле.

Вичерпання економічного (торгівля, виробництво) і політичного (вплив, військова сила, авторитет) потенціалу старого центру накопичення завершується «відходом в грошовий капітал» і перенесенням капіталовкладень в новий. Кожен минулий лідер циклу «переливається» в якості співучасника в формі грошового капіталу в новий центр. Разом з тим, економічні, інституційні, технологічні, просторові і культурні висоти, досягнуті в циклі, що минає, стають базою, передумовою і стартовою позицією для нового.

Базові передумови нового циклу створені глобальним олігополістичним капіталізмом, на уламках зруйнованої колоніально-імперіалістичної системи і за підсумками Великої Світової війни (1904-75).

Геополітичні рамки нового, азіатського циклу задаються суперечливим процесом краху колоніалізму, який кілька століть забезпечував зовнішні джерела багатств і ресурсів для розвитку Великого Заходу, включаючи як старі територіальні імперії, так і індустріальні держави нео-колоніального типу (США, СРСР). Національне проектування Африки захлинулося в етнічних конфліктах і компрадорській жадібності місцевих еліт. Прокреслений «на піску» Близький Схід практично до 1970-х зберігав паритет місцевих етно-аристократій і західних ТНК в формі геоекономічного «спільного підприємства», і тільки прокидається у своїй історичній суб'єктності (створення ОПЕК, амбітні проекти відродження «Персії» і «Османської імперії »,« Ісламський порядок »). У полоні «наздоганяючого розвитку» й пост-колоніальна Америка.

Саме в 1970-і економічні лідери глобалізованої економіки зробили ставку на зростання і соціокультурні переваги азіатських спільнот.

«Японське диво», «південнокорейський дракон», фінансове лідерство Гонг-Конга, успішна індустріалізація і модернізація в Тайвані, Сінгапурі, Малайзії, Індонезії, В'єтнамі, і проект «відродження Китаю» (з початку 1980-х) - поворотні пункти в переході від американського до азіатського циклу накопичення капіталу.

Велика Азія протягом лічених десятиліть перетворилася в «світову фабрику». А одноосібним лідером останніх 2-х десятиліть економічного зростання став Китай.

Разом з тим, тимчасові рамки азіатського циклу, можливо, стануть значно коротші, ніж попередні «епохи» і «століття». І він увійде в історію капіталізму як «азіатський короткий цикл».

В останні роки євроатлантичний Захід, зіткнувшись з гнучкою і адаптивною моделлю «соціалізму з китайською специфікою», змушений боротися за повернення інвестицій і відродження власного індустріального сектора. Тому вперше в історії капіталізму «азіатський короткий цикл» може перетворитися з «одно-центричного» в «дво-центричний», як мінімум. Вірогідним є перехід від «азіатського короткого циклу» до дво-полюсного «американо-китайського». Це призведе до переходу від звичних за останні сторіччя «Заходу і Сходу» до пост-Заходу і пост-Сходу ...
Слідкуйте за появою нових робіт через наш Telegram
Стати Автором нашої Мета-теми:

E-mail: iermolaiev@icloud.com
Made on
Tilda