Маніфест
ВІДБУДОВА ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ НА БАЗІ КЛІМАТИЧНО-ПРИРОДНОГО БАГАТСТВА: УКРАЇНА ЯК ГЕОКЛІМАТИЧНА ГАВАНЬ ЄВРОПИ ТА СВІТУ.

Війна в Україні в свій час закінчиться, але загальна боротьба Європи та світу тільки починається. Масштабний вплив глобальних змін клімату(прискорюваних у межах одного покоління) на європейський континент зробить окремі території некомфортними та непридатними для постійного проживання, порушить цілісне функціонування господарських комплексів (залежних від водного та температурного режимів), підірве місцеву та регіональну продовольчу безпеку.

До 2043-го року глобальне потепління досягне позначки у 2°C від доіндустріального рівня, а «паризькі угоди», які вимагали утримати 1.5°C до 2050-го, провалені вже у 2024-му. Через 18 років 1 мільярд землян буде знаходитися в умовах перманентного теплового стресу (зараз – 69 млн.).

Здійснення необхідних заходів з адаптивної компенсації всіх майбутніхпорушень звичайного життя та перехід до нового режиму стабільного та конкурентного процвітання Європи вимагатиме залучення абсолютно всіх наявних ресурсів, союзників та територій.

Свого часу Україна отримала надважливу європейську підтримку у боротьбі за національне виживання, а в майбутній повоєнний період, потенційно, сама буде готова віддячити та простягнути руку допомоги і стати так званою Геокліматичною гаванню Європи – надавши свою територіальну та природну перевагу для компенсації майбутніх втрат Європи, які вона зазнає через зміну клімату.

Кліматичні трансформації радикально порушать та/або унеможливлятьвиробничий цикл більшості складних існуючих індустріальних видів економічної діяльності: енергетики, агро-пром. комплексу, важкої промисловості, машинобудування тощо. Всі ці комплекси були спроектовані на мапу природно-економічного достатку минулого століття. У більшості випадків їх просторове збереження за звичним розташуванням проблематичне. Дефіцит ключового компонента – води – або не компенсується у принципі, або це економічно затратна справа та погано масштабується (опріснення – не панацея). Під загрозою вся промислова структура європейської економіки.

Європа залежить від товарів, вироблених за кордоном у регіонах, вразливих до впливу дефіциту води (у тому числі сільськогосподарської продукції з так званого дощового землеробства) – це величезна загроза, потенціал якої лише набирає обертів. Поточне стратегічне значення регіонів торговельних партнерів, таких як Південно-Східна Азія та Південна Америка, зростає для Європи. Але нелінійне збільшення кліматичних впливів на місцеві економічні водні ресурси (а також збільшення частоти виникнення стихійних лих, що впливають на виробничі процеси) робить європейську економіку ще більш вразливою в довгостроковій перспективі. Потенційний каскад втрат внутрішнього виробництва через стихійні лиха, температурні режими та нестачу води посилюватиметься непередбачуваним дефіцитом поставок з регіонів світу, які набагато більше схильні до екстремальних наслідків дестабілізованого та мінливого клімату. Проте саме в Україні є найцінніший ресурс XXI століття – безпечний натурекономічний капітал територій.

З 2022 року в Києві наша аналітична група STRATEGIC GROUP SOFIAрозробляє методологічний підхід для комплексної інтеграції довгострокового аналізу впливу зміни клімату в загальне просторове планування всієї країни. Такий підхід дає можливість реалізовувати державну політику розвитку та приватні інвестиційні плани з широким спектром реалізованих превентивних та зміцнювальних заходів (з горизонтом прогнозування та планування 20-30 років) – забезпечуючи найнижчу подальшу економічну та соціальну вартістьзміни клімату. В світлі найближчих глобальних кліматичних наслідків – Ми повинні притягнути до себе максимальну кількість інвестиційного та людського капіталів, що тікатимуть від важких природних катастроф та нежиттєздатних кліматичних режимів. Пострадянська Україна зі значно пошкодженою старою інфраструктурою – найкращий варіант для такого підходу, так званий чистий аркуш. Попередня теоретична розробка ідеї була реалізована нами в доповіді БОРОТЬБА ЗА ГЕОКЛІМАТИЧНУ ГАВАНЬ ЄВРОПИ - УКРАЇНА [посилання] (Дмитро Єрмолаєв - автор проекту).



ЧОМУ УКРАЇНА Є ГЕОКЛІМАТИЧНОЮ ГАВАННЮ ЄВРОПИ І ЩО ВОНА МОЖЕ ЗРОБИТИ ДЛЯ МАЙБУТНЬОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АДАПТАЦІЇ?

А) У найближчі кілька десятиліть вплив зміни клімату на Україну буде менш драматичним, ніж в інших частинах світу. Україна має сильну кліматичну позицію: згідно з нещодавньою оцінкою, вона входить до числа країн з найменшою схильністю до глобального впливу та низькою вразливістю багатосекторального розвитку до впливу зміни клімату. Великі річкові басейни мають достатні ресурси для штучного перенесення водних ресурсів на потреби внутрішніх територій з дефіцитом. Колись історичний тягар у вигляді розташування країни в центрі зустрічі Заходу і Сходу - тепер забезпечує рівновіддалений захист від існуючих і потенційних руйнівних екстремальних «морських» штормових явищ, великих річкових розливів, ураганів і смерчів і т.д.;

Б) На тлі радикальних проблем промислового сектору ЄС з потенційним доступом до води, реструктуризований приватно-державний водний сектор України зможе запропонувати довгострокові стабільні умови для внутрішньоєвропейських релокацій у промисловому секторі та сприяти безпечному та близькому доступу до виробництва продуктів харчування, забезпечити достатні простори для будівництва великих кластерів сонячної та вітрової генерації;

В) Грамотне та адекватне планування адаптації на місцевому та макрорегіональному рівнях може закласти фундамент для створення соціально-економічної системи з «низькою економічною вартістюзміни клімату» під час повоєнної перебудови, з глобальним постачанням наддефіцитних природно-економічних ресурсів у сферах сільського господарства, промисловості та енергетики. Стабільний доступ до води, помірні температури та невелика кількість екстремальних руйнівних погодних явищ стануть базовими умовами, які формуватимуть інвестиційний паспорт країни та входитимуть до планів адаптації Європи.


ЯКІ ФАКТОРИ МОЖУТЬ ЗАВАДИТИ ЦІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЯК МИ ПРОПОНУЄМО ЇЇ ВИРІШИТИ?

1) Оскільки економічні системи все більше залежать від погодних коливань, очевидно, що система планування інформаційної та системної інфраструктури для генерального планування заходів з адаптації до зміни клімату повинна бути належним чином пов'язана з системами підтримки прийняття рішень. Прогнозована ФАО ООН глобальна продовольча криза вимагає максимальної продуктивності та довгострокової водної безпеки на територіях ключових житниць. В межах України це потребує планування та інженерної розробки нової інфраструктури системи водопостачання для температурного та водного режимів, системний прогноз якої є недостатнім наявними державними інструментами (а організаційно та фінансово перебуває у занедбаному стані);

2) Повоєнна відбудова буде забезпечена великою часткою зовнішнього фінансування. Головною жертвою обмеженої бюрократичної свідомості та корупції стане час, який може бути втрачено через неповну реалізацію інфраструктурних проектів (їх повного адаптивного потенціалу). Швидкість зміни клімату та її економічні наслідки вимагають оперативності, синхронної поетапності та наукової адекватності – а елементи системної корупції в державі можуть звести нанівець генеральне планування адаптації до зміни клімату. Тому Україні важливо на перших етапах адаптаційного будівництва розраховувати на незалежність організації, яка здійснюватиме моніторинг та експертизу відновлення на відповідність планам адаптації, захищатиме від фрагментації під час перебудови водної системи країни на сталій основі. Тому нам потрібні гарантії незалежності та доброчесності;

3) Методологічно така експертна робота (щодо планів, проектів, політики держави та приватних інвесторів) має здійснюватися в українському Кліматичному центрі, уповноваженому суб'єктами відновлення та інвестування. За нашим задумом, його формування має стати першим важливим кроком у створенні національної мережі однодумців, які поділяють та готові впроваджувати підхід довгострокової адаптації до зміни клімату як повного перепланування країни та нового екологічного мислення. В процесірозвитку це має стати головною платформою української політики;

4) Незалежність Кліматичного центру має бути забезпечена через механізми залучення фінансів багатосторонніх фінансових інституцій та технічну підтримку міжнародних інжинірингових компаній. Сама робота Центру базуватиметься на договірному залученні національних фахових експертів з державно-приватного сектору з обов'язковою співпрацею із зовнішньою науковою спільнотою. Будь-які будівельні та інфраструктурні проекти, які отримають зовнішнє фінансування через державу, мають бути перевірені цим незалежним Центром на відповідність Генеральному плану адаптаційного розвитку України на повоєнний період. Таким чином донори та інвестори зможуть отримати незалежну оцінку проєктам відбудови, а їхня адаптивна інноваційність стане своєрідним запобіжником від корупційного свавілля. З таким механізмом «незалежної кліматичної експертизи» правильної капіталоємності впроваджуваних заходів жодна спроба корумпованої відбудови не зможе порушити цілісність довгострокового плану адаптації України до зміни клімату.

5) Відповідні «геокліматичні» дослідження, моніторинг, стратегування та державно-корпоративне довгострокове планування адаптації інфраструктури (насамперед водної системи країни та ландшафтовідновлення) усуне базові ризики повоєнного розвитку, збереже природні та штучні засоби виробництва для економіки Європи.

Давно застарілу, а потім зруйновану, пошкоджену війною економіку, інфраструктуру та міста не можна відновити на старих картах та у формах — це було б нестійким підходом для наступного покоління та небезпечним для сьогодення. Попередній дизайн країни базувався на попередній стабільній, помірній моделі навколишнього середовища. Кожен український регіон вже має свій сценарій розвитку теплового та водного балансу, докорінно змінюються умови для звичної флори (в тому числі і в сільському господарстві), водні ресурси «виростають» за межі режиму старої системи господарювання. Потрібен новий редизайн країни, а не засліплене чи недалеке відновлення вразливої країни до умов клімату 2°C + (через 20 років).

Сьогодні ми шукаємо однодумців вдома та за кордоном, і нам потрібна спільна розробка механізму залучення людей та ресурсів до нашого плану, реалізація якого має створити майбутню Україну як потужного гравця у загальноєвропейській адаптації до зміни клімату та зеленої реіндустріалізації. Широта викликів не залишає права на національний егоїзм, а вимагає спільних дій, які забезпечать спільне благо.

Єрмолаєв Дмитро,

Керівник «Геокліматичного відділу» Стратегічної групи Софія

sofiastrategicgroup@gmail.com

Did you like the article? Please give us a cup of coffee and we will speed up and improve for you even more.) SG SOFIA - media project - non-commercial. With your help, we will be able to develop it even faster, and the dynamics of the appearance of new Meta-Themes and authors will only accelerate even more. Help us and Donate!
~
Made on
Tilda