СТАВКА УКРАЇНИ НА РОЗВИТОК ІТ-ІНДУСТРІЇ

Пожинаючи плоди повсюдної глобалізації, в світі вже впродовж довгого часу починають складатися стереотипи та, як правило, економіка будь-якої держави асоціюється безпосередньо з товарами
(послугами), виробленими тією чи іншою державою. Тому, розглядаючи тему економіки України,
багато хто поспішає аналізувати ситуацію навколо сільськогосподарського та металургійного секторів
економіки. Дійсно, дані сектори показово демонструють стан економіки України, але чи варто концентрувати свою увагу тільки на них, аналізуючи економіку країни в цілому?

У науковій літературі широко досліджуються питання розвитку IT-сектора, зокрема вплив інформаційних технологій на економічне зростання та роз-виток країни. Серед авторів, які поглиблено вивчають дану проблематику, виділяється Р. Є. Яремчук, який вважає, що на даний час Україна є одним із
найперспективніших ринків високих технологій та інновацій в Центральній і Східній Європі, знаходячись у процесі інтеграції українських ринків з ринками країн ЄС, отримує потужний стимул для активного комплексного розвитку власного ІТ-сектора, найрозвинутішого та найбільшого за обсягом сегмента інноваційної економіки в Україні [5]. Один з експертів ITC.Ua— С. Кулеш констатує, що кожен місяць IT-індустрія «поглинає» приблизно 1000 осіб з урахуванням релокації. 76 вакансій з 1500 (5% у відносних одиницях) припускають роботу за межами України. Більшість з цих вакансій зараз пропо нують українські компанії. Як правило, це роботаon-siteв рамках чинного контракту або relocate в закордонний офіс, рідше — пошук фахівців під замовлення для іноземної компанії (рекрутинг і аутстаффінг). Мешко Н. П. зазначає, що для країн, що розвиваються, одним із актуальних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності є аутсорсинг інформаційних технологій. Завдяки аутсорсингу країни, що розвиваються, можуть брати активну
участь у торгівлі на світовому ринку інформаційних послуг і співпрацювати з розвинутими державами
на умовах взаємовигоди й обміну досвідом. Однак потенціал аутсорсингу інформаційних послуг в Україні ще не реалізовано в повній мірі. Значна частина питань можливих перспектив розвитку українських IT-компаній залишається актуальною і потребує подальших досліджень завдяки швидкій зміні структури і просторової конфігурації ІТ-сектора, появою нових лідерів на IT-ринку. Даній проблематиці також присвячені дослідження зарубіжних учених, таких як: С. Баден-Фуллер, Д. Дж. Брюс, A. П.Вількокс, Дж. Волстром, К. Кетлер, Д. Таргет, B. Хант, Дж. Б. Хейвуд, Дж. Хендрі та інші. Також слід зазначити, що більшість з цих робіт носять не
теоретичний, а інформаційний і прикладний характер. Таким чином, накопичена велика кількість матеріалу, який вимагає теоретичного узагальнення і систематизації через призму дослідження ІТ-галузі та її значення для економіки України.

В умовах нових геополітичних зрушень в Україні існує гостра необхідність пошуку нових напрямів підвищення конкурентоздатності як окремих галузей, так і всієї економіки в цілому. Конкурентоспроможність національних економік тісно пов'язана з розвитком ІТ-сектора. Чим більше
розвинений IT-сектор, тим більш конкурентоспроможною є країна. Тому актуальність проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств та галузей зростає не тільки в результаті інтеграції
України в міжнародні організації, айв результаті нагальної необхідності подальшого розвитку ринкової економіки.

Незважаючи на стрімкість розвитку вітчизняного ІТ-сектора, ми не можемо не звертати уваги на галузі, що давно вже стали основоположною характеристикою українського експорту. Коротко розглядаючи показники сільськогосподарського сектора, варто зазначити, що триває падіння показників на тому ж рівні, що і в попередні місяці (+ -0,5%). За І-ІІІ квартали 2016 року сумарно по галузі спостерігається падіння на рівні приблизно 1,3%, в першу чергу за рахунок тваринництва. Очікується, що за підсумками року, в разі відсутності катаклізмів, перш за все в погоді, слід очікувати по галузі падіння на рівні 3-4%. Оцінюючи показники металургійного сектора, необхідно враховувати, що українська металургія в травні показала кращий результат з початку 2015 року. Добове виробництво сталі досягло 73 тис. тонн, чавуну - 72 тис. тонн, прокату — 68 тис. тонн. У процентному співвідношенні до показників на початок 2016 року, дані показники зросли на 14%, 21% і 16% відповідно. Зі збільшенням бази порівняння відносне зростання буде падати і далі, а при відсутності активних військових дій в регіоні показники в кінці року можуть вирости до 10% (в цілому по
галузі). Однак факторами, які можуть скоригувати ці цифри стають: війна (в перший тиждень червня довелося зупинити кілька доменних печей), металобрухт (експорт якого так і не вдалося зменшити
новим митом), світовий попит і виробництво (перш за все китайський, який становить 50% від світово-
го). Судячи із заяв уряду Китаю, вони не мають наміру швидко скорочувати виробництво в металургії, а зростання попиту призупинилося, що вдарить і по цінах, і по інших експортерам. У підсумку, найімовірніше, до кінця року зростання буде менше, але, незважаючи на це, ми будемо спостерігати тенденцію зростання [2].

Якщо розглядати експорт за 2016 рік, то можна констатувати, що даний показник досить низький,
економіка країни стабілізувала цей параметр в районі 3 млрд дол. США щомісяця. Серед причин таких
показників прийнято виділяти дві основні — ціни та обсяг. Обсяг експорту продукції металургії негативний і становить 10-12% за рік, продукція с/г показує позитивну тенденцію і становить до 10% зростання за рік. Причому кількісне зростання обсягу забезпечується за рахунок зерна, а падіння спостерігається
в сфері продукції тваринництва. Що стосується високотехнологічної продукції, в даному секторі спостерігається стабільне і очікуване падіння, основною причиною якого є неконкурентоспроможність і не-
затребуваність. Аналізуючи другу з причин — ціни, слід сказати, що світові ціни зараз на дні, в тому числі, на українську продукцію. Аналіз ринку показує, що в наступний маркетинговий рік по зерну не слід очікувати великих коливань цін. Зростання можливе, але тільки за рахунок загального тренду, а не окремого тренду ринку зерна [2].

Рішення уряду Китаю, що були описані нами вище, також не дають підстав очікувати зростання
вартості продукції чорної металургії. Для України в цьому році є ще один тривожний дзвіночок —
зростання імпорту продукції чорної металургії сильно випереджає зростання вітчизняного виробника.
З одного боку, це говорить про зростання внутрішнього споживання, що добре для країни, але з іншого — вітчизняний товаровиробник втрачає свій ринок.

Орієнтація на інновації та розвиток сектору ITзабезпечує економічне зростання всіх розвинених
і деяких країн, що розвиваються (Японія, Китай, Ізраїль, Малайзія, Індія). Саме уряди цих держав були основними інвесторами у сфері високих технологій, а також здійснювали підтримку даної галузі
в формі преференцій, створення прозорих умов для ведення бізнесу, всебічної підтримки малого та середнього бізнесу.

Характерною ознакою світової економіки в даний час є безпрецедентне посилення конкуренції.
Виживають і перемагають в конкурентній боротьбі лише ті компанії, які використовують найбільш
ефективні способи організації бізнесу. Однією з найбільш сучасних і успішних моделей господарювання, що дозволяє добитися конкурентних переваг в умовах усе більш відкритих національних економік, є аутсорсинг.

Концентруючись на основоположних елементах економіки держави, які знаходяться в стагнації, IT-сфера останнім часом перетворилася у щось на кшталт «священної корови», на яку покладають серйозні надії як на локомотив в розвитку бізнес-середовища державного масштабу. Сучасні реалії такі, що IT-індустрія використовується не тільки на благо розвитку економіки, але досить часто потрапляє в гучні скандали через підозри в незаконних прецедентах (як правило, прецеденти пов'язані з фінансовими махінаціями, а саме — переведення в готівку грошей). На жаль, безліч факторів і відсутність чіткого контролю призводять до того, що навіть при наявності прецедентів фінансових махінацій, IT-компанії уникають покарань, а обшуки в їхніх офісах уже звично називають «злочином проти країни».

Щорічно українські програмісти, веб-розробники підкорюють нові вершини світової ІТ-індустрії. Високий рівень підготовки, який, як правило, забезпечується високим рівнем технічної освіти на території пострадянських країн, надає вітчизняним геніям програмування істотні переваги перед їх колегами-конкурентами з усіх куточків світу. До того ж, вести IT-бізнес до сих пір є досить прибутковою справою саме в межах України: низькі податки, можливість мати дохід у валюті, досить дешева робоча сила — всі ці компоненти сприяють аномальному розвитку IT-галузі. За приблизними підрахунками представників профільних асоціацій, лише аутсорсинг IT-послуг дає Україні близько 2,5 млрддол. США щорічно (за оцінками різних аналітиків частка «чорного ринку» IT-послуг має практично ідентичний показник). Досягти такого розвитку вдалося за рахунок зростання числа програмістів — з 42,4 тис. до 91,7 тис. Крім прямого вкладу ITв економіку, існують також непрямі внески. Наприклад, депозити IT-спеціалістів у банках за 2015 р. склали 5,8 млрд грн., а обсяг обов'язкового продажу валютної виручки — 2 млрд грн. Доходи банків від операцій з валютою досягли 1,7 млрд грн. Відповідно до висновків незалежних експертів, які здійснили незалежне макроекономічне дослідження на замовлення IT-комітету Європейської бізнес асоціації, експортноорієнтована IT-галузь може вирости в два рази за всіма показниками і генерувати до 27,2 млрд грн. доходів до держбюджету в 2020 р.

На відміну від України, активно зростають IT-ринки в Білорусі (12%), Румунії (19%) і Польщі (22%). Приблизно 19% фахівців високої кваліфікації забезпечують 41% в структурі створення вартості. Існує високий ризик
втрати цього сегмента фахівців, який є дуже привабливим для іноземних компаній з точки зору релокації в інші країни. Різниця компенсації менше, ніж в 100 дол. США — той фактор, який дозволяє поки
утримувати фахівців в країні.

Розмір компенсації — не єдиний виклик, який стоїть перед індустрією, однак це той фактор, яким можна управляти в коротких тимчасових рамках. При збереженні існуючої податкової ставки в 2020 р. доходи держбюджету складуть 21 млрд грн. при кількості IT-спеціалістів у 142 тис. осіб.

При песимістичному сценарії і збільшенні ставки до 20% доходи держбюджету складуть 13 млрд грн., а в індустрії залишаться працювати 72 тис. фахівців. При оптимістичному сценарії податки будуть збільшуватися на 1% щорічно. При таких умовах у 2020 р. дохід держбюджету складе 27 млрд грн, а працювати буде 146 тис. спеціалістів.

Швидке зростання вітчизняної IT-галузі може забезпечити поступове і прогнозоване оподаткування. Серед інших стимулюючих факторів - реформа системи освіти, дотримання прав інтелектуальної власності, розвиток внутрішнього ринку, захист від нецивілізованого втручання державних органів, просування української ІТ-індустрії за кордоном

Галузь за останні кілька років розвивалася дуже стрімко: цей бізнес не користується загальною системою оподаткування і в кращому випадку податки платять самі співробітники компаній, оформлені як ФОП. При цьому їх реальний внесок до Держбюджету рідко перевищує суму єдиного соціального внеску та податку на прибуток з мінімальної заробітної плати. Привілейована система оподаткування IT-бізнесу наводить на думку, що з цього можуть отримати користь не тільки власники компаній, але і потужне лобі на найвищому рівні [ 1 ].

Втім, це лише вершина айсберга. Адже питання спрощеного оподаткування тієї чи іншої галузі української економіки може виникнути відразу в двох площинах: як легального ведення бізнесу, так і нелегального, так званої «сірої» зони. Ні для кого не є секретом, що крім легальної продукції ІТ-компаній в спрощені схеми оподаткування потрапляють і інші гравці нелегального ринку подібних послуг. Частина веде чесний бізнес, заробляє на створенні гідного програмного продукту. Але є і такі, хто працює в інших напрямках — онлайн-казино, сайти «для дорослих» та інших «брудних» напрямках на межі закону. Не варто забувати, що в сфері «піратства» Україна давно біжить попереду всієї планети. Йдеться про ринок інтернет-реклами та поставки
ігрового контенту. Ринок, обіг якого, за оцінками експертів, оцінюється в 2 млрд грн, фактично не обкладається податком. По-перше, гроші виводяться за кордон. По-друге, всі компанії, які працюють за
«сірими» схемами, по суті, здійснюють нелегальну поставку послуг на територію України, не займаючись їх розмитненням, уникаючи сплати ПДВ, мита та податку на рекламу. Таким чином, Держбюджет щорічно втрачає до 500 млн грн на рік [1]. Для розвинених країн очевидною перевагою стають надходження до бюджету від податків успішних корпорацій. Зате дискусійним стає питання про втрату робочих місць місцевим населенням.

У ситуації, що склалася, можна припустити, що Україна в деякій мірі схожа з державами Центральної Африки. У сучасному світі Африканський континент у багатьох асоціюється з бідністю і недорозвиненістю економіки. Дійсно, адже саме в Африці, як правило, величезна кількість людей живе за межею бідності, а також вмирає від голоду та різних хвороб. Даний асоціативний ряд можна продовжувати нескінченно, особливо якщо не брати до уваги Північно африканські держави, а також держави, що знаходяться на Півдні континенту. Україна, як і левова частка держав Центральної Африки, на наш погляд, схильна до впливу парадоксу, який, перш за все, полягає в наявності достатнього ресурсного потенціалу, але абсолютній нерозвиненості інституцій різних секторів економіки цих країн, які б допомогли в успішному, неухильному і стабільному розвитку своїх економічних систем. Серед загальних особливостей в економіці України і держав Центрально африканського регіону, можна відзначити, що всі ці країни володіють величезними запасами природних ресурсів, але, на жаль, через проблеми раціонального їх використання та розподілу держави живуть вкрай бідно, а економіка є слаборозвиненою, що тягне за собою різкі проблеми безробіття, екстремально високу бідність населення і т. д. Підтвердженням таких висновків можуть стати такі макроекономічні показники, як приріст ВВП, ВВП на душу населення, а також рівень інфляції. Згідно зі статистичними даними, показники України практично найгірші, навіть країни з переважаючим в економіці натуральним сектором займають кращі позиції [3].

Але, на жаль, поки в нашій державі ігнорують навіть існуючі, а не придбані відносні переваги економіки (наприклад, Україна — одна з дев'яти країн світу, яка володіє необхідним повним циклом виробництва продуктів авіабудування).

Зробивши ставку на IT-сектор, Україна дійсно показала наміри зайняти певну нішу у величезній та перспективній галузі, але ми змушені відзначити, що поки таке рішення носить характер не розвитку
економіки, а використання інструменту для неправомірних дій. Головною проблемою стає нерозвинений внутрішній ринок в нашій країні, недостатнє фінансування IT-сектора, неефективна юридична
система і слабка сприйнятливість компаній і державних структур до впровадження інформаційних
технологій. Все це заважає державі піднятися в рейтингу вище.

Роблячи висновки про роль IT-сектора України для розвитку її експорту, варто зазначити та взяти до уваги факт, що функціонування українського IT-ринку може стати чинником позитивних змін у найближчій перспективі. Крім того, розвиток IT-сектора дозволить нарощувати обсяги надання послуг як для внутрішнього ринку, так і для високотехнологічного експорту. Сьогодні українські програмісти мають високий рівень професійної підготовки, але, як зазначають багато аналітиків, з кожним роком цей рівень, а з ним і загальна конкурентоздатність роботи на світових ринках падають. Разом з тим, існують певні проблеми: переважна кількість ІТ-компаній працюють з іноземними замовниками, а внутрішній ринок залишається майже нерозвиненим через брак фінансування IT-сектора. Для зростання економіки України нагальною необхідністю повинна стати підтримка стартапів та технопарків, адже вона дозволить мобілізувати потенціал IT-сектора та розвинути інформаційну структуру держави. IT-аутсорсинг відкриває
Україні всі можливості пропонувати послуги кваліфікованих IT-спеціалістів, виконуючи замовлення розвинених країн, тим самим підтримуючи бізнес-стосунки та розширюючи географію експорту серед платоспроможних замовників та наповнюючи державний бюджет іноземною валютою.

Сподобалась стаття? Допоможи нам стати кращими. Даний медіа проект - не коммерційний. Із Вашою допомогою Ми зможемо розвивати його ще швидше, а динаміка появи нових Мета-Тем та авторів тільки ще більш прискориться. Help us and Donate!